У Луцьку відкриють виставку, присвячену "матері польської Солідарності" Анні Валентинович

9 грудня у Луцьку відбудеться відкриття виставки, присвяченої співзасновниці польської "Солідарності" родом з Волині – Анні Валентинович.

Про це пише Район.in.ua.

Анна Валентинович, у дівоцтві Любчик, народилася на хуторі біля села Сінне (нині Садове), що на Рівненщині. Анна у ранньому віці потрапила до Польщі та довгий час не мала контакту із українською родиною. Про її українське коріння активно заговорили у 2010 році, після Смоленської катастрофи, в якій жінка загинула.

43 роки тому на польській корабельні розпочалися протести працівників, які переросли у рух проти комуністичної системи. На суднобудівному заводі імені Леніна у Ґданську 14 серпня 1980 року працівники виступили на захист незаконно звільненої Анни Валентинович.

Так Анна Валентинович стала однією із ключових фігур профспілкового руху "Солідарність" у Польщі, який поступово переріс у суспільно-політичний. Нині її постать називають об'єднавчою у демократичному поступі Польщі та України.

У 2020 році впливовий американський тижневик "Time" визнав діячку однією зі 100 найважливіших жінок 20 століття.

На виставці представлять 15 слайдів (стендів), які за допомогою прижиттєвих світлин громадської діячки, теперішніх фото з села Садове на Гощанщині, а також картин білоруського художника Олексія Контара, розповідають про Анну Валентинович.

Виставку можна відвідати за адресою: вулиця Шевченка, 2 (адреса відома як офіс Народного руху України).

Відкриття відбудеться 9 грудня о 16:00 у пабі "1В" (Перший Волонтерський). Її організовують Центр імені Анни Валентинович у Рівному та Національна мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua. Щоб взяти участь, потрібно зареєструватися за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.