На Полтавщині встановили новий знак на в’їзді у Горішні Плавні

У Горішніх Плавнях на Полтавщині встановили в'їзний знак з новою назвою міста. Його у рамках закону про декомунізацію перейменували 2016-го.

Про це розповів Суспільному регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар.

Міська рада Горішніх Плавнів наприкінці жовтня 2023-го демонтувала стелу із назвою "Комсомольськ" при в'їзді у місто. Замість цього на початку грудня встановили новий знак із назвою "Горішні Плавні". Це вони мали зробити протягом останніх 7 років, відколи змінилася назва населеного пункту.

Знак розмістили на в'їзді в Горішні Плавні з боку села Дмитрівка.

"Згідно із законом, це мали зробити відразу після перейменування міста постановою Верховної Ради. Тобто 2016-го році. Згідно з розпорядженням колишнього начальника Полтавської ОВА Дмитра Луніна,знак мали встановити до 10 вересня", — каже Олег Пустовгар.

19 травня 2016-го року Верховна Рада України перейменувала місто Комсомольськ у Горішні Плавні в рамках закону про декомунізацію.

Горішні Плавні — топонім, що вказує на характер місцевості. Плавні біля річки Дніпро ділили на нижні й верхні (горішні). Від цього й назви сіл: Горішні Плавні та Нижні Плавні (теперішній мікрорайон Низи). Плавні в районі теперішніх Горішніх Плавнів були частково затоплені 1954-го року, коли будували каскад Дніпродзержинської ГЕС на річці Дніпро.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.