Деколонізація топонімії Диканщини: Мазепа, діячі УНР і «Просвіти», Бандера і Шухевич

У Диканці на Полтавщині перейменували низку вулиць та провулків.

Про це інформує Полтавський офіс УІНП.

Вул. Черняховського відтепер носитиме ім'я Петра Сагайдачного, на пошану гетьмана українського козацтва, учасника переможної битви під Хотином 1621 р. та успішного походу на Московську державу 1618 р., фундатора і мецената Києво-Могилянської колегії.

Вул. Кутузова теж змінили назву — на вул. Івана Богуна, українського полководця часів Богдана Хмельницького та періоду Руїни.

Вул. Пушкіна перейменували на Івана Мазепи — на честь гетьмана України, котрий бував у Диканьці, був кумом власника селища Василя Кочубея (в Диканьці зафіксовані народні назви об'єктів з іменем гетьмана, наприклад, "Дуб Мазепи"), очільника воєнно-політичного виступу проти московського царя Петра I.

Вул. Олега Кошового називатиметься на честь Кошового Гордієнка. Кость Гордієнко — кошовий отаман Запорізької Січі, військовий і політичний діяч, який уклав воєнний союз із Іваном Мазепою і Гетьманщиною у війні проти Петра І. Створив і очолив Кам'янську Січ. 

Вул. Чернишевського — на Самійла Величка (козацький канцелярист і літописець, певний час мешкав у Диканьці і, за однією з версій, похований у селищі. Саме в його літописі міститься перша писемна згадка про Диканьку).

Вул. Горького — вул. Грушевського. Голова Української Центральної Ради (УЦР), історик, соціолог, письменник, державний і політичний діяч, автор багатотомної "Історії України-Руси".

Вул. Лєрмонтова перейменували на честь Василя Короліва — одного із засновників Української Центральної Ради (УЦР), дипломата Української Народної Республіки (УНР), 

Вул. Крилова перейменували на Костянтина Товкача — діяча УНР, Генерального судді УНР, священника, правника, просвітянина, який починав свою громадську діяльність з Диканьки. Зокрема, був активним учасником проукраїнського руху в селищі у 1906-1907 р.

Вулицю, що звеличувала сталінського помолога Мічуріна, назвали на честь лідера Організації Українських націоналістів Степана Бандери.

Вул. Ватутіна — на вул. Романа Шухевича, українського політика, головнокомандувача Української Повстанської армії.

Вул. Чайковського — на Олекси Діхтяря (діяч товариства "Просвіта", вчитель, перекладач і письменник, понад двадцять років провів у Диканьці, завдяки йому була сформована чітка проукраїнська позиція мешканців).

Вул. Достоєвського — на Луки Кримського, видатного лікаря, священика, канонізованого святого, який вирізнявся стійкою громадянською позицією. Вул. Чехова відтепер носитиме ім'я Василя Скорика, диканського краєзнавця, колишнього директора Диканського історико-краєзнавчого музею. Пров. Черняховського — Василя Непийпива, українського живописця, українського народного художника, уродженця с. Кам'янка на Диканщині. 

Вул. Ціолковського — на Академіка Стешенка — уродженця Диканьки, українського вченого-астрофізика, академіка НАН України, дитинство і юність якого пройшли неподалік цієї вулиці. Пров. Некрасова — Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклористки, етнографа.

Провулок Крилова — на Олеся Гончара, українського письменника, прозаїка, літературного критика, політичного і громадського діяча, голови Спілки письменників України (1959-1971), героя України (2005, посмертно).

Вул. Ломоносова — вул. Василя Стуса, українського поета, дисидента, жертви комуністичного режиму.

У селищі Диканька вул. та провулок Гагаріна відтепер мають назву Кудрина (за основу взято місцевий геонім, назву балки, розташованої неподалік).

Вулиці Некрасова повернули назву Махова (за основу взято назву кутка і вулиці ІХ — поч. ХХ ст.). Пров. Мічуріна перейменували на Броварський (за назвою місцевого геоніму, розташованої неподалік балки), Кутузова перейменували на Польський (за назвою місцевого геоніму, житлового масиву, розташованого неподалік). Вул. Чкалова повернули давню назву Чигрівська. А у селі Балясне вул. Чкалова перейменували на Кочубеївську (назва актуалізує факт існування в селі кочубеївської економії, яка тривалий час давала заробіток усім мешканцям села).

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.