Традиції Щедрого вечора внесли до списку нематеріальної спадщини України

До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесли "Традиції Щедрого вечора".

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Традиції щедрування поширені на всій території України, проте кожен регіон має свої особливості обрядів, святкування та традиційної кухні. Також Щедрий вечір відзначають в українській діаспорі за кордоном.

Ця традиція з'явилася ще з дохристиянських часів. Святкування Щедрого вечора або свята Маланки відбувається 31 грудня у формі "новорічних обходів". В цей день заведено готувати 12 обрядових страв, щедрувати й "водити козу". Також важливою складовою святкування став "Щедрик" Миколи Леонтовича.

Обрядову пісню "Щедрик" українського композитора Миколи Леонтовича планують також внести до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

"Наша мета — довести світові, що мелодія "Carol of the Bells" має насправді суто українське "громадянство". Відповідно до правил ЮНЕСКО, одна з вимог для включення елементу до світового Списку  — це його включення до національного переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини, тому сьогоднішня подія — важливий крок до світового визнання", – зазначила Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.