У заповіднику "Древній Звенигород" створили цифрові 3D копії середньовічних артефактів

У заповіднику «Древній Звенигород» на Львівщині з’явилися цифрові копії 20 артефактів княжого міста X-XIII ст.

Про це пише zaxid.net.

Оригінальні знахідки зі Звенигорода зберігаються у Львівському історичному музеї та Музеї археології Інституту українознавства ім. Крипʼякевича НАН України, їх виявили археологи у різні роки досліджень.

Середньовічні артефакти у форматі 3D можна переглянути в музеї на чотирьох стаціонарних планшетах, які поділені за тематикою: духовне життя Звенигорода, культура, побут, торгівля.

На кожну тему оцифрували кілька найцінніших та найунікальніших артефактів. До прикладу, тут є кам'яна хрестильниця, якою, як припускають історики, могли хрестити князя Ярослава Осмомисла, найдавніший музичний інструмент – гуслі або настільна гра "Млин".

Проект реалізували завдяки гранту Goethe-Institut. Нові 3D моделі доповнять мандрівку Звенигородом в окулярах віртуальної реальності, в яких кожен відвідувач може не лише оглянути, як виглядало місто, вулиці чи архітектура, але й "зайти" в приміщення, оглянути інтер'єри княжого палацу чи храму.

Звенигород – одне з найдавніших столичних міст Галицької Русі. Перша згадка зафіксована у літописах у 1086 році. Його збудував в XI ст. князь Володар Ростиславович, правнук Ярослава Мудрого. Найбільший розквіт міста припав на часи князювання його сина Володимирка, батька Ярослава Осмомисла. У XI-ХІІІ ст. Звенигород був столицею князівства. У 1241 році місто спалили монголо-татари. Культурний шар добре зберігся у ґрунті завдяки тому, що тут майже не було пізніших будівель. У 2020 році у Звенигороді створили заповідник.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.