Вийшла друком книжка про 160 днів Української Народної Республіки

Автор книги "160 днів Української Народної Республіки" - редактор "Історичної правди", директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Віталій Скальський.

Про це повідомив автор книжки.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" – про нетривалий, але насичений подіями та  їхніми  інтерпретаціями  період  в  історії України  –  від 20 листопада 1917 року до 29 квітня 1918 року, упродовж якого  існувала  перша  у  ХХ  столітті  українська  державність  –  Українська  Народна  Республіка. 

На  основі  історичних  джерел  у  виданні  подано  дещо  відмінну  від  підручникової  версію  історії  УНР.  Автор  не  лише  розглядає  перебіг  політичного  життя  в  УНР  чи  стан  самоідентифікації у суспільстві, а й звертає увагу на перехід України  на  григоріанський  календар  та  середньоєвропейський  час,  похорони  крутянців  і  жертв  "горожанської війни", політичні  арешти  і  вбивства,  а  також  на  інші, лише на перший погляд неважливі, події та процеси.

Книжка "160 днів Української Народної Республіки" вийшла друком наприкінці листопада у видавництві "Кліо" за підтримки Український інститут книги. Придбати книгу можна на сайті видавництва.

Віталій Скальський - кандидат історичних наук, директор Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, редактор "Історичної правди". Автор понад 80 наукових, науково-популярних і публіцистичних статей та співавтор колективних монографій з історії України 1914-1923 рр., упорядник археографічних публікацій. Викладач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.