Історію України повернули до обов'язкових предметів мультипредметного тесту

Верховна рада України повернула історію України до числа обов'язкових предметів мультипредметного тесту для випускників шкіл.

Про це повідомив історик і нардеп Володимир в'ятрович.

"Ще одна маленька перемога: Верховна Рада сьогодні ухвалила в цілому законопроєкт 10092, який повертає історію України до числа обов'язкових предметів мультипредметного тесту для випускників шкіл", - повідомив Володимир В'ятрович.

Нагадаємо, історія була обов'язковим предметом у 2022 році, в 2023-му її зробили предметом на вибір, у 2024-му вона знову стане обов'язковою складовою мультитесту поруч з українською мовою і математикою. Четвертий предмет обиратимуть самі випускники.

"Це важливе рішення, бо Історія України сьогодні це більше, ніж просто шкільний предмет. Це важлива складова формування ідентичності юних громадян України", - зазначив Володимир В'ятрович.

Крім того, парламент підтримав і законопроєкт 9046, який поверне у школи державну підсумкову атестацію, включно з атестацією з історії України.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.