В Азербайджані затримали трьох колишніх президентів невизнаної республіки

У Нагірному Карабаху, який Азербайджан повернув під свій контроль, затримали трьох колишніх президентів невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та екс-спікера парламенту Давида Ішханяна.

Про це повідомила азербайджанська інформаційна агенція APA.

Співробітники Служби держбезпеки Азербайджану  у місті Ханкенді (Степанакерт) затримали колишніх президентів Аркадія Гукасяна, Бако Саакяна та Араїка Арутюняна. Усіх їх доставлено до Баку в рамках порушених проти них кримінальних справ. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

Як пише видання, карабаський парламентарій, який побажав залишитися анонімним, повідомив, що зв'язатися з затриманими більш як добу не вдається.

Аркадій Гукасян був другим за рахунком президентом Нагірно-Карабахської республіки. Він очолюював її з 1997 до 2007 року. Бако Саакян - третій президент. Він був на чолі невизнаного Арцаха з 2007 по 2020 рік. Араїк Арутюнян очолював Нагірний Карабах з травня 2020 року по 1 вересня 2023 року.

До цього, 27 вересня, у Нагірному Карабаху на КПП затримали колишнього голову уряду невизнаної республіки, бізнесмена Рубена Варданяна. Наступного дня його заарештували за статтями про фінансування тероризму і створення незаконних збройних формувань.

30 вересня в Азербайджані заарештували колишнього міністра закордонних справ НКР, радника її лідера Давида Бабаяна.

Після того, як Азербайджан повернув контроль над Нагірним Карабахом, з нього виїхали приблизно 100 тис. людей. Більшість населення регіону становили етнічні вірмени.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.