70 % українців вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича.

Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Під час опитування респондентам поставили низку запитань із метою визначення сприйняття та рівня обізнаності українців про УПА та її генерала Романа Шухевича.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Романа Шухевича?" 52 % респондентів відповіли ствердно, 44 % — заперечно. 90 % опитуваних стверджують, що знання українців про Романа Шухевича є спотвореним радянською і російською пропагандою.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Українську повстанську армію (УПА)?" 72 % опитуваних відповіли ствердно, 23 % — заперечно.

70 % респондентів заявили, що Українська повстанська армія не перемогла, але заклала традицію спротиву агресору. 16% вважають, що боротьба УПА завершилася перемогою, бо Україна стала незалежною.

61% опитаних вважає, що Україна повинна популяризувати тему боротьби УПА у світі,  31% – не погоджуються.

87 % респондентів заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні. 67 % виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА, водночас 7% опитаних проти цього.

Опитування також демонструє зміну ставлення українців до постаті Романа Шухевича та УПА після початку повномасштабної війни Росії проти України. До повномасштабного вторгнення 63 % скоріше позитивно ставилися до постаті Романа Шухевича, після — 76 %. Відсоток тих, хто ставився до Шухевича негативно не змінився –  11%.

Позитивні зміни фіксує і ідентичне опитування щодо УПА: до початку великої війни Росії проти України 58 % опитуваних ставилися скоріше позитивно, після — 73 %.

92 % вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність має розповідатися про боротьбу УПА. Лише 3% респондентів відповіли не підтримали цього.

Польовий етап дослідження тривав з 29 вересня до 9 жовтня 2023 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 1004 інтерв'ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Опитування проводилося лише з респондентами у віці 18 років і старше і лише з тими, хто проживає на території, яка контролювалася Україною на 23 лютого 2022 року.

Всі результати опитуванням – на сайті Центру досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. Зокрема, скоро можна буде побачити виставку, яку команда створить за результатами проєкту.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.