Шойгу заявив про необхідність публічного суду над Ярославом Гуньком

Міністр оборони Росії закликав до публічного суду над ветераном дивізії Ваффен-СС "Галичина" Ярославом Гуньком.

Про це заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час закритої частини спільної колегії міністерств оборони Російської Федерації та Республіки Білорусь, пишуть російські ЗМІ.

"Гунько має відповідати за свої криваві злочини повною мірою", — сказав міністр оборони Росії.

Шойгу наголосив, що "факти участі нациста Гуньки у військових злочинах проти мирного радянського населення, які відбувалися на території колишнього СРСР, дають підстави вимагати його видачі для притягнення до відповідальності. Приховування злочинця-нациста, на руках якого кров сотень, якщо не тисячі наших громадян, включаючи дітей, не може бути виправдана". 

Нагадаємо, 22 вересня під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади у парламенті цієї країни вшанували оплесками запрошеного на засідання 98-річного ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" Ярослава Гунька. Цей інцидент спровокував хвилю обурення. Єврейські правозахисні організації Центр Симона Візенталя і B'nai B'rith засудили вшанування Гунька і назвали це "тривожним і обурливим", зважаючи на те, що він воював у складі дивізії Ваффен-СС "Галичина".

14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС "Галичина" у складі Ваффен-СС Третього Рейху, що існувала у 1943-1945 роках, була укомплектована переважно з галичан греко-католицької конфесії. У 1945 році підрозділ було переукомплектовано, він отримав назву Перша Українська дивізія Української національної армії.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.