Під час ремонтних робіт на Львівщині виявили 300-річне поховання

Давнє поховання виявили під час ремонтних робіт дороги в Угневі на Львівщині.

Про це у соцмережах повідомив Юрій Крамар.

9 жовтня під час ремонтних робіт дороги Е-14-04 в Угнові екскаватор розкопав невідоме поховання. Наступного дня на цьому місці працювали археологи зі Львова. За попередніми висновками поховання має близько 300 років.

"Цікаво те, що під похованнями глибше археологи знайшли ще давніші захоронення розміщені не типово, тобто північ-південь. Під старим дорожнім покриттям виявлено 25 поховань. Поруч з тими похованнями стоїть давня історична пам'ятка у вигляді високої колони з хрестом. Поховання ніби оточують колону. Отже, довкола колони є якесь локальне чимале захоронення", - написав Юрій Крамар.

На мапі Фон-Міга 1770 року ця колона вже позначена. Щоправда, дорога значно обгинає місце поховання, - зазначив Юрій Крамар:

"Неподалік (70 м на північ) було окописько, тобто єврейський цвинтар, який радянська влада знищила. Поруч, 30 м на південний схід стоїть будівля колишнього повітового суду. На захід від знайдених захоронень стояв дім повітового судді, у якому при демонтажі в 1952 році двоє угнівчан знайшли великий скарб, про який описує професорка Люблінського університету. Але це вже інша загадкова історія Угнова".

Тепер місцева влада має визначити місце ексгумації.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.