В Україні випустили колекцію хусток з мистецькими творами, які викрала або знищила Росія

Кошти з продажу хусток, на яких зображено мистецькі твори, викрадені або знищені Росією, спрямують на відновлення будинків на Київщині.

Про це Укрінформу повідомила пресслужба UNITED24.

На одній із хусток зображено мозаїку "Святий великомученик Димитрій Солунський", яку створив невідомий художник у 12 ст. для Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1937 році радянська влада підірвала собор, а демонтовану мозаїку вивезли до Москви. Сьогодні вона перебуває у Третьяковській галереї.

Інший аксесуар - із картиною Архипа Куїнджі "Червоний захід". Її оригінал знаходиться в нью-йоркському Музеї мистецтва Метрополітен, ескіз картини зберігався в Маріупольському художньому музеї ім. Куїнджі, який був зруйнований навесні 2022 року російським авіаударом. З музею викрали понад 2000 робіт, серед них - цей ескіз. Його доля наразі невідома.

На третій хустці відтворено фрагмент розпису будинку української художниці - представниці наївного мистецтва Поліни Райко в Олешках на Херсонщині. 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, і будинок підтопило. Більшість розписів втрачена назавжди.

"Мистецькі твори, що лягли в основу колекції OLIZ (бренд аксесуарів - ред.) та UNITED24, були привласнені або знищені Росією. Як і багато інших, точну кількість яких неможливо уявити. Їх підривали, різали, спалювали, втоптували в землю, але переважно викрадали. Щоб потім виставити у своїх музеях та галереях і назвати російським мистецтвом. Кожна хустка — історія викраденої або знищеної роботи українських митців. Кожна хустка — помічник у культурній дипломатії, можливість розказати світові правду", - розповіла координаторка платформи UNITED24 Ярослава Гресь.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.