В Україні створили сайт про історію оборони Києва

Проєкт під назвою «Хроніки оборони Києва» створений українськими істориками та айтівцями спільно з Музеєм історії Києва.

Про це повідомив упорядник і керівник проєкту Віталій Нахманович — український історик, співавтор концепції Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

Вебресурс із щоденною хронологією битви за Київ від 24 лютого до 10 квітня 2022 року містить близько 6000 новинних повідомлень, офіційних та експертних зведень і мап, особистих історій, документальних фото та відео, які всебічно репрезентують події на фронтах, в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

"Ми ставили собі за мету зібрати та систематизувати за хронологією та жанрами матеріали, уже оприлюднені на електронних ресурсах, насамперед українських. Ми розглядаємо цей проєкт як першу масштабну документальну публікацію, яка створить ґрунт для подальшої роботи дослідників і журналістів, надасть можливість відновити та впорядкувати свої уявлення про історію війни й оборони Києва всім, хто пережив ці події, або просто цікавиться ними", — розповідає історик Віталій Нахманович, який є упорядником і керівником проєкту. 

Вебресурс "Хроніки оборони Києва" має 6 розділів: "Події", "Ситуація", "Мапи", "Історії", "Фото" та "Відео".

Розділ "Події" містить понад 1300 новинних повідомлень, які стосуються подій насамперед у Києві, а також у Київській області. Родзинкою цього розділу є зібрані точні дані про початок і закінчення повітряних тривог у Києві протягом перших 46 днів війни.

Розділ "Ситуація" містить понад 450 щоденних оглядів ситуації, що подають деталі подій на фронтах Київської, Чернігівської та Сумської областей, а також в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

Розділ "Мапи" містить близько 300 щоденних мап бойових дій на Київському, Чернігівському та Сумському напрямках, складені незалежними українськими та іноземними експертами. На мапах детально позначено розташування та дії російських та українських військ. До більшості мап додано фахові коментарі, перекладені з англійської мови спеціально для нашого проєкту.

Розділ "Історії" містить близько 400 текстів і відеоматеріалів, які переважно стосуються подій на фронті та на окупованих територіях Київської області. Значна частина з них становить "усну історію" війни — розповіді безпосередніх учасників та свідків подій. 

Розділ "Фото" містить понад 3000 світлин, які ілюструють перебіг війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених фотографій присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

Розділ "Відео" містить близько 400 відео, які висвітлюють події війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених відео присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.