Поблизу Чернігова віднайшли стародавній дерев’яний човен

Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Про це пише Центр археології та давньої історії Північного Лівобережжя.

Співробітники Інституту археології НАН України провели обстеження дерев'яного човна, знайденого рибалками неподалік Чернігова та замитого руслом Десни. Орієнтовний час створення рибальського човна-долбанку – ХVIII – початок ХХ століття.

Археологи провели часткове розчищення човна з метою графічної та фотограмметричної фіксації об'єкта для подальшої його ідентифікації. Вони також створили креслення, зняли обміри та створили 3D-модель з ортофотопланом.

"Ми маємо справу з носовою частиною човна-долбанки з нарощеними дощатими бортами, що оголилася зі схилу на 2,7 м. Основа човна - видовбана дубова колода, що розширюється з 16 см до носового (першого) шпангоуту до 1,5 м, яка й служила кілем даного плавзасобу. По обидва боки кільової частини були нашити дошки з листяного дерева (верба, липа), які кріпилися до основи дерев'яними шкантами діаметром до 3 см.

Біля носової частини виявлено 2 залізні цвяхи, що пронизали дошки. Ширина дощок у видимій частині становила 45-50 см, їх товщина - 5 см. Виявлено частину правого шпангоуту та невідому конструктивну частину. На жаль, дно плавзасобу не вдалося простежити, оскільки воно розташоване нижче за рівень річки. Над плавзасобом нависає схил до 5 м, тому подальші роботи було припинено. Після завершення фіксації човен був засипаний річковим піском", – розповіли археологи.

Експерти вважають, що човен належить до рибальських човнів-довбанок, що існували на Десні та Дніпрі від ХVIII до початку ХХ ст. Також окремо було взято проби на С14, що може допомогти з датуванням. Дані плавзасоби мали від 8 до 12 м довжини і до 2 м ширини і могли призначатися для промислового лову риби, кажуть археологи. Ознайомитися з 3D-моделлю чернігівського човна можна за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.