У Києві розпочато демонтаж герба СРСР з монумента "Батьківщина-мати"

Відбувся перший етап демонтажу радянського герба з щита скульптури «Батьківщина—мати».

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Тризуб Батьківщини" набуває зримих форм! Сьогодні (30 липня) відбувся перший етап демонтажу радянського герба зі щита скульптури "Батьківщина-мати": перший фрагмент, "колосок" вагою майже 80 кілограмів, успішно відокремили та спустили на землю. З нетерпінням чекаємо продовження робіт!", - ідеться в повідомленні Музею.

Як повідомлялося, 13 липня ексміністр культури Олександр Ткаченко заявив, що герб СРСР на монументі "Батьківщина-мати" замінять на герб України до 24 серпня 2023 року. За його словами, вартість проєкту становитиме 28 млн грн донорських коштів. Також Ткаченко допустив проведення опитування щодо подальшої долі демонтованого з монумента "Батьківщина-мати" герба СРСР.

Гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук повідомив про намір перейменувати монумент "Батьківщина-мати" на "Україна-мати" до 24 серпня.

85% опитаних у "Дії" віддали голос за заміну герба СРСР на герб України на монументі "Батьківщина-мати".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.