Музей Другої світової у Ґданську встановив рекорд відвідуваності

27 липня Музей ІІ Світової війни в Гданську відвідали 4553 осіб.

Про це повідомили на своїй сторінці у Facebook Музей ІІ Світової війни в Гданську.
"Шановні наші відвідувачі - Ви здивували нас РЕКОРДНО! Сьогодні в музеї ми прийняли 4553 людей! Дякуємо, що проявляєте такий ВЕЛИЧЕЗНИЙ інтерес до нашого закладу!", - йдеться у повідомленні.
Музей ІІ Світової війни в Гданську є найбільшим історичним музеєм у Польщі. Заснований у 2008 році, експозиції відкрилися в 2017-му. Його головна експозиція займає майже 5000 квадратних метрів. Розміщена на найнижчому рівні будинку – 14 метрів під землею. Це розповідь про трагічний досвід ІІ світової війни, про її причини і наслідки, про жертв і виконавців, про героїв і звичайних людей.
Створення Музею супроводжувала ідея створення інституції, яка б показувала другу світову війну, поєднуючи польський досвід і досвід інших європейських народів. Будівля розташована на площі Владислава Бартошевського, над Мотлавою, поблизу історичного центру міста.
 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.