Завершити будівництво у Музеї Голодомору планують влітку 2024 року

Завершити будівництво другої черги Національного музею Голодомору-геноциду у Києві планують в середині наступного року. Нині виконано 68% усіх зовнішніх будівельних робіт.

Про це під час престуру до музею повідомив журналістам заступник генерального директора організації генпідрядника Іван Сидоренко, інформує кореспондент Суспільного.

Орієнтовно до 31 грудня цього року мають завершити зовнішні роботи і розпочати внутрішні.

"По планах добудови другої черги у нас основна мета — закінчити всі зовнішні роботи, завести всі комунікації, завершити благоустрій, щоб до зимового періоду, щоб у нас був закритий контур і підведені всі комунікації і була можливість виконувати роботи всередині приміщення", — сказав Сидоренко.

Загальний кошторис зведення Музею — 1,6 млрд гривень.Загальна площа будівлі другої черги — 15 тис кв.м.

14 липня Верховна Рада погодила надання 573 млн гривень на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору-геноциду, яке почалося у 2017 році. Закінчення робіт відтерміновувалося спочатку через пандемію коронавірусу, а потім — через повномасштабне вторгнення Росії.

"Питання будівництва музею, можливо завжди буде не на часі, на думку декого з наших критиків. Тому що потім на поряду денному буде відбудова країни, житла і тому подібне. І кожного разу через 15 років ми будемо повертатися до того, що ми забули і не знаємо, хто є нашим ворогом, які наслідки співжиття з цим ворогом, як з ним треба боротися і ким він є і які запобіжники треба вжити, щоб подібні злочини не повторювалися в майбутньому", — розповіла виконувачка обов'язків директорки Музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.