АНОНС: «Архіви тоталітарних часів»

29 липня у Львові відбудеться розмова з Едуардом Андрющенком і Віталієм Ляскою «Архіви тоталітарних часів».

Про це інформує видавництво Vivat.

29 липня у музеї "Територія Терору" у Львові відбудеться розмова "Архіви тоталітарних часів" за участі історика, дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та історика, науковця, засновника журналу "Локальна історія" Віталія Ляски. Спікери поспілкуються про книжку "Архіви КГБ. Невигадані історії", кропіткий пошук матеріалів та унікальні факти, які автор дістав із небуття.

На сторінках документального видання читачі і читачки зустрінуть агентів та чекістів, творчих людей та цинічних вбивць. Тих, хто зраджував близьких, і тих, хто йшов на жертви. Тих, хто підписував абсурдні зізнання, і тих, хто не дозволяв системі себе зламати.

- Про особливості роботи із розсекреченими архівами.

- Як КГБ фабрикувало справи і руйнувало долі?

- Що спільного у методах радянських і російських спецслужб, а що змінилося?

Символічно, що саме на ці питання почуємо відповіді у стінах Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору". Створений на місці, що входив до складу єврейського ґетто — третього за величиною в окупованій нацистами Європі, а у повоєнні роки — пересильної тюрми № 25, однієї з найбільших установ СРСР примусового утримання такого типу на території сучасної України.

Коли: 29 липня, 18:00

Де: Територія Терору, пр. В'ячеслава Чорновола, 45Г, барак №2

Вхід вільний

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.