АНОНС: Презентація проєкту «Цифровий архів Західноукраїнської Народної Республіки»

5 липня у Львові відбудеться презентація проєкту «Цифровий архів Західноукраїнської Народної Республіки».

Про це інформує Державна архівна служба України. 

За участі голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова відбудеться презентація проєкту "Цифровий архів Західноукраїнської Народної Республіки" від Інституту Історії Церкви, Українського католицького університету та компанії "Архівні інформаційні системи", що здійснюється за сприяння Державної архівної служби України.

Проєкт має на меті надання вільного доступу усім бажаючим до архівних документів Уряду та установ ЗУНР. Вже оцифровано пів мільйона сторінок документів, серед яких 10 фондів належать Центральному державному архіву вищих органів влади та управління України.

Цифровий архів Західноукраїнської Народної Республіки буде доєднано до "Міжархівного пошукового порталу", який представлений на офіційному сайті архівної служби і де вже доступні понад 5 мільйони сканкопій документів з п'яти державних архівів.

Презентація відбудеться 5 липня 2023 року о 16.00 на базі Центру імені митрополита Андрея Шептицького (м.Львів, вул. Стрийська, 29а) в Парковій аудиторії.

Доступ за Міжархівного пошукового порталу за посиланням.

 

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.