У Римі можна тепер оглянути площу, де вбили Юлія Цезаря

Туристи в Італії можуть оглянути місце де, за переказами, вбили римського імператора Юлія Цезаря. Нову пішохідну доріжку відкрили на стародавній площі 20 червня.

Про це повідомляє The Guardian, пише Суспільне. Культура.

За легендою, Цезаря зарізала група ображених сенаторів 15 березня 44 року до нашої ери. За однією з версій, імператор помер на центральній площі Торре Арджентіна, де знайшли залишки чотирьох храмів.

Усі руїни розташовуються нижче рівня вулиці, і донедавна їх можна було побачити лише з-за бар'єрів поблизу жвавого дорожнього перехрестя.

З вівторка, 20 червня, відвідувачі можуть пересуватися територією новою пішохідною доріжкою. Для іноземних туристів вхід на оглядовий майданчик коштуватиме €5.

Сучасні роботи на археологічній ділянці, яку виявили під час будівельних робіт у Римі в 1920-х роках, профінансував італійський будинок моди Bulgari.

Гай Юлій Цезар — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул, диктатор, великий понтифік. Один із найвидатніших полководців античності.

Група сенаторів на чолі з Гаєм Кассієм Лонгіном і Марком Юнієм Брутом організувала змову, щоб убити Цезаря. На засіданні сенату змовники накинулися на диктатора з кинджалами і завдали йому 23 рани, від яких він помер на місці. Після цього вбивці зайняли Капітолій.

Однак бунтівники не отримали підтримки — народ підтримав Марка Антонія. Поступово розгорілася громадянська війна, в якій вони до кінця 42 року до н. е. зазнали поразки і загинули один за іншим.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.