АНОНС: публічна розмова "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії"

Із нагоди Всесвітнього дня біженців у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться публічна розмова на тему «Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії».

Про це інформує Національний музей історії України у Другій світовій війні.

20 червня о 15:00 з нагоди Всесвітнього дня біженців у Музеї відбудеться публічна розмова на тему "Лемки та бойки Донбасу. Переселенці чи вигнанці: рондо історичної трагедії".

Захід проходитиме у просторі виставки "Україна – розп'яття", яка розповідає про російсько-українську війну.

У межах розмови старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій прочитає лекцію, присвячену проблемі вимушеного переселення в умовах російсько-української війни нащадків лемків, переміщених у 1945 р. на Луганщину, та західних бойків у 1951 р. – на Донеччину.

Лемки з Горлицького повіту колишнього Краківського воєводства були виселені зі своїх домівок на підставі Угоди про обмін населенням між УРСР та Польщею від 9 вересня 1944 р. Бойки з Нижньоустрицького району колишньої Дрогобицької області були переселені в межах домовленості про обмін територіями між УРСР та Польщею 1951 р.

Автор лекції зосередиться на двох спільнотах – лемків із с. Переможне та бойків із трьох сіл Званівської громади біля м. Бахмут. Лемки із с. Переможне допомагали захисникам зруйнованого Луганського аеропорту й мусили рятуватися втечею, коли у 2014 р. село зайняли терористи з угруповання "ЛНР". Бойки із сіл Званівської громади, були змушені покинути власні домівки у 2022 р. через бойові дії на їхній території.

Модератор заходу – старший науковий співробітник Музею Інна Єрмакова.

Трансляція заходу на офіційній сторінці Музею у ФБ.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.