У Києві відкрили для огляду археологічний зондаж під склом з мурами 17-18 століть

Рідкісну атракцію можна оглянути на розі вулиць Володимирської та Рейтарської у Києві

Про це повідомив археолог Тимур Бобровський. 

На розі вулиць Володимирської та Рейтарської у Києві відкрито для огляду археологічний зондаж під склом з муруваннями 17-18 століть. Ймовірно, залишками старовинної цегляної огорожі садиби Софійського собору.

"Експонується не вся споруда, розкопана нами у листопаді минулого року, натомість її "закриті" ділянки перфектно відтрасовано червоним по чорному на східцях до кафе. Зроблено якісно: мурування зачищено і виокремлено контрастною підсипкою, зондаж має підсвітку та бокові дзеркала (найліпше має виглядати надвечір та вночі). Не вистачає лише інформаційного супроводу, але, сподіваюся, незабаром він також з'явиться.", - зазначив Бобровський.

У листопаді біля Софії Київської на розі Володимирської й Рейтарської археологи виявили підмурки цегляної споруди приблизно 17–18 століть. Національний заповідник спільно з Інститутом археології НАН провели дослідження знахідки.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.