Українців закликають захистити український культурний простір від "русского міра"

Українців закликають підписати петицію "Захистити український культурний простір від "русского міра" - невідкладно підписати Закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора"

На сайті президента України 16 травня зареєстровано петицію "Захистити український культурний простір від "русского міра" - невідкладно підписати Закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора". Автором петиції є Шамайда Тарас.

"19 червня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон 2309-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України"
(за – 306 голосів, проти – 0, утримались – 0).

Закон, розроблений спільно представниками громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади:
забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі;


передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України;


перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

Закон не потребує ні копійки бюджетних витрат і має визначальне значення для майбутнього всієї книжкової галузі. 20 червня 2022 року він переданий Вам на підпис, однак попри одностайне рішення парламенту, рекомендацію Кабміну і вимоги Конституції досі не підписаний.

Видавнича продукція держави-агресора і російський контрафакт і далі вільно продаються в Україні, підриваючи інформаційну безпеку держави й економічні підвалини українського книговидання.

Підписати Закон 2309-ІХ публічно закликали найвідоміші українські письменники, провідні видавці й книгорозповсюджувачі, правники, численні організації громадянського суспільства, в тому числі Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів і коаліція "Реанімаційний пакет реформ".

Зрозуміло, що в умовах війни Ви як глава держави й Верховний Головнокомандувач зайняті перш за все питаннями збройної відсічі агресору. Але ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії і далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною.

Частина третя статті 94 Конституції України визначає: якщо Президент протягом 15 днів не підписав закон чи не повернув його до парламенту з зауваженнями, "закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений".

Пане Президенте, підпишіть Закон 2309-ІХ. Зробіть цей історичний крок. Звільніть нарешті книжкову галузь від "русского міра".

Для досягнення результату петиції потрібно набрати 25 тисяч голосів. Підписати петицію можна за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.