На Маківці відзначили 108 років боїв за Карпатський перевал

30 квітня на горі Маківці відзначили 108-у річницю боїв за цю гору за та весь Карпатський перевал.

Про це йдеться у матеріалі видання "Високий замок". 

Понад сорок громадських та політичних діячів Львова та області, представників духовенства, волонтерів вшанували  героїв, які полягли в битві - Українських січових стрільців.  На Маківці поклали квіти до монумента, запалили лампадки пам'яті, відправили молебень.

"Бої на Маківці - історичний момент, коли українці організувалися у військові підрозділи — легіон Українських січових стрільців зі своєю українською символікою, назвою та традиціями, — наголошує історик. — Були сформовані перші добровольці. Як і тепер українська громада збирала гроші на їхнє утримання та військове забезпечення. Це будо в роки Першої світової війни, коли точилися бої за Карпатський перевал. На Маківці полягло близько 600 бійців. Лінія фронту була чималою", - розповів у коментарі для "ВЗ" історик Микола Посівнич.

Бої за Маківку точилися з 29 квітня по 4 травня 1915 року на східному фронті між підрозділами Австро-Угорської 55-ї піхотної дивізії Фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів УСС) та російською піхотною дивізією генерала Альфтана. Мета ворога — заволодіти горою з метою контролю над селом Козьова. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ і через тиждень змушені були поспішно відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли.

 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.