Редактор "Історичної правди" Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка

Редактор і співзасновник "Історичної правди", історик, журналіст Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам’яті" 2023 року

Про це Олександр Зінченко повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

"Дякую Леонід Фінберг за теплі і не зовсім заслужені слова! Капітулі та родині Леся Танюка за відзнаку! Олені Стяжкіній - за підтримку! Тетяна Терен - за фото! І принагідно вітаю навзаєм!", - йдеться у повідомленні.

Лауреатами премії імені Леся Танюка стали також журналістка Тетяна Терен, кінознавиця Лариса Брюховецька та історик Володимир Сергійчук.

Вручення премії відбулося у Центрі Леся Курбаса в Києві.

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та видавництвом "Дух і Літера". Вона присуджується щороку літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям незалежно від місця проживання за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції.

До кладу журі, яке висуває кандидатів на вручення премії, входять мистецтвознавиця й очільниця центру Курбаса Неллі Корнієнко, журналіст і ведучий Андрій Куликов, режисери Сергій Маслобойщиков та Сергій Буковський, письменниця Олена Стяжкіна, видавець Леонід Фінберг та інші.

 

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.