У віці 102 роки помер колишній охоронець нацистського концтабору Заксенхаузен

У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який минулого року отримав тюремний термін.

Про це УНН повідомляє з посиланням на BBC.

"У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який отримав тюремний термін у рекордно похилому віці: йому було 102 роки", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що сам Шютц до кінця заперечував, що був есесівцем і охоронцем табору.

Проте минулого червня суд засудив його до п'яти років в'язниці, визнавши доведеним, що він у 1942-1945 роках служив охоронцем табору Заксенхаузен під Берліном і був пособником у вбивстві трьох із половиною тисяч осіб. Шютц подав апеляцію до Федерального суду Німеччини.

Повідомляють, що ім'я і дата народження Шютца були знайдені в документах СС, але він все одно стверджував, що не був есесівцем і не служив в охороні табору, а працював під час війни на фермі.

Суд, проте, дійшов висновку, що Шютц все ж служив у концтаборі і свідомо і добровільно брав участь у масовому знищенні людей.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.