У Запоріжжі відкрилась перша за час війни стаціонарна виставка

У Запоріжжі 3 березня відкрилася перша за час повномасштабної війни нова стаціонарна експозиція «Запоріжжя крізь віки: поступи героїчної історії»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Це нова експозиція у "Музейних студіях. Місто за програми". Метою експозиції є презентація звитяжного минулого, запорізьких козаків і острова Хортиця, які є символами незламності та символами волелюбного духу", - розповіла завідувачка відділом науково-експозиційної роботи національного заповідника "Хортиця"  Світлана Копилова.

За словами працівників "Хортиці", перед ними стояло завдання створити експозицію в умовах воєнного стану і облаштувати експозиційний простір, не витративши при цьому грошей.

Найкращі предмети, які є у фондах "Хортиці", через війну довелось евакуювати. Тому під час створення експозиції використували переважно науково-допоміжний фонд. Проте є і оригінальні предмети - фрагмент амфори, акінак (меч), пращові камені, датовані скіфським періодом (V ст. до н.е). Це найстаріші предмети, які представлені на виставці. Вони всі були знайдені на Хортиці під час археологічних досліджень.

Також представлена реконструкція обладунків скіфського воїна, реконструкція козацьких прапорів XVII-XVIII ст. та оригінальні предмети зброї XVIII ст.

Крім того, на виставці створили фотозону з неоригінальних предметів козацького костюма XVIII ст.

Експозиція працюватиме з 10:00 до 16:00.

Відвідати її можна з середи до неділі. Понеділок та вівторок - вихідні. Вартість: для дітей, пенсіонерів, студентів - 15 грн, для дорослих - 30 грн.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.