АНОНС: Публічна лекція до 150-річчя Миколи Міхновського

Публічна лекція «Невідомий Микола Міхновський: депутат, бізнесмен, борець за український Патріархат» відбудеться 30 березня о 18:00 у змішаному форматі: офлайн та онлайн

Про це повідомляє Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Миколу Міхновського переважно знають як автора програми Революційної української партії під назвою "Самостійна Україна". Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність. У публічній лекції, яку організовують Український інститут національної памʼяті та Національний Музей Революції Гідності, дослідник Міхновського Юрій Юзич розповість менш відомі, але не менш цікаві грані цієї постаті.

Лектор – Юрій Юзич, історик, співавтор книги про Миколу Міхновського, майор Збройних сил України.

Модераторка: Тетяна Бойко, головна спеціалістка відділу організації заходів Українського інституту національної пам'яті.

Подія присвячена 150-річчю від дня народження Миколи Міхновського.

Лектор розповість про:

- політичну діяльність Миколи Міхновського;

- підприємницьку діяльність: Міхновський був одним із ініціаторів першого українського банку у Харкові та інвестував у проукраїнських бізнесменів на Донбасі;

- Міхновського і віру: він одним із перших почав публічно підіймати питання необхідності відновлення українського Патріархату.

Вхід за попередньою реєстрацією: http://surl.li/ftgpc (кількість місць обмежена).

Публічна лекція відбудеться офлайн в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Захід також транслюватиметься на сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Контактний телефон: +38(067)9611662 Тетяна Бойко

31 березня 1873 року в селі Турівка на Згурівщині (зараз це Київська область) у родині сільського священника народився адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку XX століття Микола Міхновський. Він став автором програмного документа Братства тарасівців "Кредо молодого українця" та брошури "Самостійна Україна".

Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько, Іван Міхновський, богослужіння правив українською, знав думи та українські пісні, яких навчив сина.
Саме Микола Міхновський у свій час відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму "Самостійна Україна".

1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав маніфест "10 заповідей УНП". Видавав українські часописи.

Він одним з перших почав відстоювати ідею формування українських збройних сил. На початку національно-визвольних змагань 1917–1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Хмельницького.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.