В Україні запустили проєкт про побут пращурів

Вийшов проєкт - цикл із 12 відео «Справжній український побут», що розповідає про побутові й естетичні потреби українців у давні часи

Про це повідомляє пресслужба Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти у Фейсбуці, передає Укрінформ.

"Справжній український побут" – це цикл із дванадцяти відео. У кожному епізоді циклу представлені унікальні побутові предмети: скриня, "павук", килим, скульптури, народна ікона, народна картина, обрядовий посуд, гутне скло, рушники, глеки, мисник, свічник", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що протягом циклу відео глядачі дізнаються про магічні обереги, поширені художні народні сюжети, загадки ікон з усміхненими святими. Водночас автори фільму повідомляють про те, у яких регіонах України побутували ті чи інші вироби, з яких матеріалів вони виготовлялися, як називали майстрів.

"Справжній український побут" розказує про косівську кераміку, що внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, і гончарні традиції Опішні, яку називають "українським Римом", - анонсує Держмистецтв у дописі.

Відео створила компанія FILM.UA Group.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.