У Держархіві Швеції створили сторінку присвячену політичній історії України

Відтепер посилання на найважливіші документи, пов‘язані з Україною, можна знайти на окремій сторінці Держархіву Швеції

Про це повідомила у своїй сторінці у Facebook юристка Марина Траттнер.

У шведських архівах зберігається вражаюча кількість джерел, які стосуються політичної історії України. Зокрема, йдеться про дипломатичні документи та листування раннього модерного періоду, а також деякі унікальні та цінні карти того ж періоду. У цьому відношенні Швеція займає унікальне місце серед європейських країн. 

Той факт, що в Швеції зберігаються особливо важливі документи про Україну як націю та боротьбу України за волю, загалом пов'язаний з тим, що Шведська імперія та українське керівництво як протягом 17 століття, так і протягом 18 століття підробляли міцні дипломатичні зв'язки, створювали союзи та співпрацювали різними способами, щоб утвердити себе на міжнародній арені під час конфліктів і воєн. 

Велике значення під час дипломатичних переговорів мали також міжнародна торгівля та судноплавство. Переговори створили велику кількість листування та інших вихідних матеріалів, які неможливо знайти ніде в світі. Не в останню чергу це стосується періоду 1630–1730 років. 

Ці документи, безперечно, також мають велике джерельно-історичне значення для низки інших європейських країн, таких як Польща, Туреччина, Росія, країни Балтійського моря, Румунія та Молдова, а також для Швеції, але що робить їх особливо унікальними їхнє значення для досліджень, присвячених самоврядуванню та незалежності України. 

Національний архів Швеції також зберігає кілька томів, що належать до архіву Міністерства закордонних справ, які містять дипломатичні документи, що стосуються визнання колишніх радянських держав та їхнього самоврядування, а також джерела, що стосуються боротьби за незалежність Черкесії, Грузії, Трансільванії та інших країн.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.