НБУ вводить в обіг пам'ятну банкноту "Пам'ятаємо! Не пробачимо!"

23 лютого 2023 року Нацбанк презентував нову пам’ятну банкноту “ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!”, присвячену боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

"Ми не могли не відзначити цю дату, роковини повномасштабного вторгнення, цей драматичний, шокуючий та розстріляний рік нашого життя. Війну, яка триває для нас не рік і не десять, а сторіччя. Тому ми вирішили увічнити нашу спільну боротьбу на грошах. Сьогодні Нацбанк презентує пам'ятну банкноту, яку ми створили як нагадування про війну за незалежність і суверенітет України", - повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

Пам'ятна банкнота "Пам'ятаємо! Не пробачимо!" номіналом 20 гривень вводиться в обіг 23 лютого 2023 року.

Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

Зазначається, що вона має унікальний дизайн, виконаний вертикально. Створив дизайн цієї пам'ятної банкноти заслужений художник України Володимир Таран.

Тираж обмежений - 300 тисяч штук, (зокрема, з яких: 200 000 шт. - у сувенірній упаковці; 99,9 тис. шт. - у конвертах).

Пам'ятна банкнота є законним платіжним засобом та обов'язкова до приймання усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів.
Її тираж – 300 тисяч штук (зокрема, з яких: 200 000 шт. – у сувенірній упаковці; 99,9 тис. шт. – у конвертах).
Придбати пам'ятну банкноту "ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!" можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Банкноти з першої частини тиражу будуть доступні для купівлі, починаючи з 24 лютого 2023 року. Крім того, наприкінці березня банкнота надійде для реалізації до банків-дистриб'юторів.
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.