Відкрито виставку «Василь Стус. Пам’ятаємо!»

У Національному музеї літератури України відбулася презентація виставки «Василь Стус. Пам’ятаємо!» до 85-річчя від дня народження поета

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Відвідувачам виставки представлено вірші Стуса та добірку праць про нього. Також на виставці є й особисті речі поета, зокрема, краватка та закладка, шарф і шапка, які митець вдягав під час заслання на Колимі. Центром виставкового простору став письмовий стіл з автентичною друкарською машинкою, телефоном, рукописами поета.

"Окремим комплексом ми показали "Палімпсести" з рукописів Стуса. Останню таку бандероль з рукописами отримала Надія Світлична (учасниця руху шістдесятників — ред.), які вона підготувала у збірку до друку в 1986 році", - зазначила завідувачка відділу науково-методичної роботи Музею літератури Галина Болотова.

Вона зауважила, що нині триває ренесанс Стуса, який почався з перепоховоння поета у 1989 році: на його могилі ще до проголошення незалежності замайоріли блакитно-жовті стяги, і кількість людей, які проводжали митця, була зіставна лише з похороном Тараса Шевченка.

"Колосальна ерудиція, знання мов, а також розуміння свободи особистості у межах тоталітарної системи, яка тисла на особистість і не давала їй повноцінного розвитку, робить Стуса актуальним для України та поєднує з європейськими поетами", - підкреслила Болотова.

Під час заходу актриса Центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса Галина Степанова продекламувала вірші Стуса, а також анонсувала бесіду з сином поета Дмитром Стусом, яка відбудеться в Музеї літератури 12 січня - у день арешту поета.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.