Ізюм став найсхіднішим містом з вулицею Степана Бандери

Ізюм наразі є найсхіднішим містом України, у якому є вулиці Симона Петлюри та Степана Бандери

Начальник Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко 6 грудня підписав розпорядження про перейменування вулиць в Ізюмі.

 

Цим розпорядженням перейменовано 21 топонім у місті, назви яких були пов'язані з РФ:

1. Площа Революції — на площу Героїв Крут

2. Вулиця Московська — на вулицю Івана Мазепи

3. Вулиця Пушкінська — на вулицю Степана Бандери

4. Вулиця Горького — на вулицю Віталія Смолярова

5. Вулиця Єсеніна — на вулицю Вільнюська

6. Вулиця Зої Космодем'янської — на вулицю Марії Приймаченко

7. Вулиця Тургенєва — на вулицю Джохара Дудаєва

8. Вулиця Некрасова — на вулицю Василя Стуса

9. Вулиця Ломоносова — на вулицю Романа Ратушного

10. Вулиця Ентузіастів — на вулицю Князя Острозького

11. Вулиця Пролетарська — на вулицю Лондонську

12. Вулиця Васнецова — на вулицю Миколи Куліша

13. Вулиця Герцена — на вулицю Івана Котляревського

14. Вулиця Льоні Голікова — на вулицю Сергія Корольова

15. Вулиця Архангельська — на вулицю Бориса Патона

16. Вулиця Гомельська — на вулицю Вишивану

17. Вулиця Камчатська — на вулицю Аляски 

18. Вулиця Ростовський Шлях — на вулицю Ізюмський Шлях

19. Вулиця Суворова — на вулицю Симона Петлюри

20. Вулиця Тюленіна Сергія — на вулицю Сергія Сови

21. Вулиця Чайкіної Лізи — на вулицю Княгині Ольги.

Таким чином, Ізюм наразі є найсхіднішим містом України, у якому є вулиці Симона Петлюри та Степана Бандери. Цікавим є перейменування вулиці Камчатської на вулицю Аляски. Але, також є вулиця на честь члена ЦК КПРС та заступника голови однієї із палат радянського парламенту Бориса Патона

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.