Міська рада Полтави зганьбилась з Пушкіним та Ватутіним

Депутати Полтавської міської ради відмовились демонтувати російські маркери у місті

23 грудня Полтавська міська рада розглянула питання про демонтаж ряду пам'ятників, що є російськими імперськими маркерами.

Одним проєктом рішення передбачався демонтаж пам'ятників радянським генералам Миколі Ватутіну та Олексію Зигіну. Іншим документом мало бути надано доручення перенести у музейний простір пам'ятник Пушкіну.

Демонтаж пам'ятників Ватутіну та Зигіну підтримало 20 депутатів з 43, а за перенесення Пушкіна - всього 15. 

Рішення відхилені.

На фото можете побачити результати поіменного голосування. Більшість міських депутатів не голосували або ж утрималися.

Не підтримали рішення про демонтаж пам'ятника Пушкіну:

міський голова Олександр Мамай;

9 з 9 депутатів фракції "Слуги народу" (одна депутатка перебуває на фронті);

3 з 6 депутатів фракції "Рідне місто";

10 з 10 депутатів фракції "За майбутнє";

3 з 4 позафракційних (обрані за списком від ОПЗЖ);

2 з 4 депутатів фракції Партії простих людей Сергія Капліна;

1 з 6 депутатів фракції Європейської Солідарності (депутатка перебуває на фронті).

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.