В Ізюмі - наступна хвиля перейменувань

20 грудня начальник Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко підписав розпорядження про перейменування 21 вулиці з російськими назвами

20 грудня начальник Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко підписав розпорядження про перейменування 21 вулиці з російськими назвами. 

 

Список перейменованих вулиць:

1. Вулиця Чайковського — на вулицю 25-ї Січеславської бригади

2. Вулиця Маршала Говорова — на вулицю Короля Данила

3. Вулиця Вавілова — на вулицю Отамана Сірка

4. Вулицю Короленка — на вулицю Андрія Шептицького

5. Вулицю Волоха — на вулицю Павла Скоропадського

6. Вулицю Гастелло — на вулицю Олега Куцина

7. Вулицю Чехова — на вулицю 93-ї Холодноярської бригади

8. Вулиця Декабристів — на вулицю Гетьмана Розумовського

9. Вулиця Достоєвського — на вулицю Павла Загребельного

10. Вулиця Заслонова — на вулицю Іллі Мечнікова

11. Вулиця Кузнєцова — на вулицю Дрогобицьку

12. Вулиця Лермонтова — на вулицю Петра Болбочана

13. Вулиця Матросова Олександра — на вулицю Січових Стрільців

14. Вулиця Нахімова — на вулицю Миколи Міхновського

15. Вулиця Капітана Орлова — на вулицю Захисників України

16. Вулиця Пугачова — на вулицю Миколи Амосова

17. Вулиця Степана Разіна — на вулицю Пилипа Орлика

18. Вулиця Маршала Федоренка — на вулицю Володимира Вакуленка

19. Вулиця Червоногірська — на вулицю Червоної Калини

20. Вулиця Чкалова — на вулицю Ігоря Сікорського

21. Вулиця 60-ї Гвардійської дивізії — на вулицю Полку "Азов".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.