IN MEMORIAM: пішов з життя історик Вадим Стецюк

Пішов з життя історик з Кам'янця-Подільського Вадим Стецюк

 

На смерть Вадима Стецюка відгукнувся Йоханан Петровський-Штерн: "Один з моїх найперших учнів під час мого Фулбрайтівського викладання в Україні у Центрі Міської Історії, Львів. Один з тих, хто після семи годин занять на літній школі, ще іхав на мій трьохгодинний семінар в Католицький Університет.

Порядна, сором'язліва, дотепна людина неабиякої фізичної сили. Говорив мало і тихо, але завжди влучно. Прекрасний фахівець, з яким я планував провести у Кам'янці-Подільському, де він був доцентом, конференцію з вірменських, єврейських, польських та українських громад ранньомодерного Кам'янця.

У найжахітливиших снах не бачив, що доведеться писати некрологи загиблим учням. Не для того, Вадиме, не для того ми збиралися влітку 2014 року вивчати єврейську історію Східної Європи у затишній залі на Богомольця 6. Вклоняюся твої пам'яті."

Стецюк Вадим Борисович народився 1 червня 1982 р. у місті Кам'янці-Подільському. У 1988-1998 рр. навчався у Кам'янець-Подільській ЗОШ № 2 (закінчив екстерном), у 1998-2003 рр. — на історичному факультеті в Кам'янець-Подільському державному (педагогічному) університеті. Після закінчення університету вступив до аспірантури КПДУ.

У 2003-2009 рр. працював вчителем історії спеціалізованої ЗОШ № 5 м. Кам'янця-Подільського. З вересня 2006 р. працює на кафедрі історії України Кам'янець-Подільського націоанльного університету імені Івана Огієнка.

У квітні 2009 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Земства Правобережної України в період Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.". Писав докторську дисертацію про роль імперської армії в суспільних трансформаціях у Правобережній Україні в 1874-1914 рр.

Автор більш ніж 120 наукових публікацій.

Прощання відбудеться у четвер, 1 грудня, 11 год, у Кам'янці-Подільському, вул. Тімірязєва, 150.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.