Нацбанк ввів в обіг монету до 300-річчя Сковороди

Cьогодні вводиться в обіг монета номіналом 20 гривень, присвячена українському філософу та письменнику Григорію Сковороді

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

"22 листопада Національний банк України вводить в обіг монету, присвячену видатному українському філософу та письменнику Григорію Сковороді. Номінал монети "Сад божественних пісень" 20 гривень", - йдеться у повідомленні.

На аверсі монети розміщено фонтан, який наповнюється з нерівних за об'ємом посудин, відсилаючи глядача до графічного малюнка Сковороди "Нерівна всім рівність...". Водночас над ним "проростають райські дерева", що формують сад божественних пісень з однойменної збірки автора.

На реверсі символічно зображено самого філософа, який грає на сопілці, й атрибути його світу, зокрема, розкриту книгу. Навколо – дзеркальні символічні постаті, що намагаються ухопити філософа, та напис півколом – "світ ловив мене та не спіймав".

 
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.