У латвійському Даугавпілсі демонтували два радянські пам'ятники

У ніч на 31 жовтня у латвійському місті Даугавпілсі демонтували два пам'ятники, які визнані такими, що прославляють окупаційний режим

Про це повідомляє Укрінформ.

 

27 жовтня з'явилася інформація про те, що в ніч з 30 на 31 жовтня буде закрито доступ до пам'ятників, включених до списку об'єктів, що підлягають демонтажу. У Даугавпілсі це пам'ятник солдатам Червоної армії у Сквері слави та пам'ятник солдатам 360-ої стрілецької дивізії РСЧА навпроти Комунального цвинтаря.

Голова Даугавпілської міської думи, русофіл Андрій Елксниньш у соціальних мережах закликав мешканців міста, більшість яких є етнічними росіянами, "попрощатися з пам'ятниками: принести квіти, запалити свічки, зробити фотографії". 

На момент початку демонтажних робіт, які проводить уряд Латвії, а не місцеве самоврядування, біля пам'ятників зібралось близько 150 осіб. Учасники акції розпочали кидати каміння та пляшки в поліцейських та робітників.  

У результати поліція затримала 37 осіб, а радянгські пам'ятники були демонтовані.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.