У Києві дерусифікували ще понад 40 вулиць

Тепер у Києві немає вулиць Пушкіна і маршала Тимошенка, але є вулиці Євгена Чикаленка та Левка Лук'яненка

Депутати Київради 27 жовтня перейменували понад 40 вулиць, провулків та площ, назви яких пов'язані з російським та радянським минулим. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

Список перейменованих вулиць

Дарницький район

1. вул. Маркса Карла (Дарницький р-н) — вул. Йоганна Вольфганга Ґете

2. вул. Кронштадтська — вул. Володимира Рибака

3. вул. Славгородська — вул. Дениса Антіпова

Голосіївський район

4. пл. Амурська — пл. Васильківська

5. вул. Бурмистенка — вул. Оріхуватська

6. вул. Вільямса Академіка — вул. Степана Рудницького

7. вул. Генерала Родимцева — вул. Горіхуватський шлях

8. вул. Жигулівська — вул. Бескидська

9. вул. Костичева Академіка — вул. Професора Балінського

10. вул. Майкопська — вул. Гетьманська

11. вул. Генерала Доватора — вул. Катерини Грушевської

12. вул. Смольна — вул. Братів Чучупаків Деснянський район

13. вул. Макаренка — вул. Климента Квітки

14. вул. Маркса Карла — вул. Олексія Курінного Дніпровський район

15. вул. Астраханська — вул. Кастуся Калиновського Оболонський район

16. вул. Клари Цеткін — вул. Дніпрової Чайки

17. вул. Маршала Тимошенка — вул. Левка Лук'яненка

18. вул. Новикова-Прибоя — вул. Ірини Жиленко Печерський район

19. вул. Глазунова — вул. Дмитра Годзенка

20. вул. Лізи Чайкіної — вул. Олени Степанів

21. вул. Олександра Матросова — вул. Генерала Кульчицького

22. вул. Чигоріна — вул. Дмитра Дорошенка Подільський район

23. вул. Брестська — вул. Франциска Скорини

24. вул. Одоєвського — вул. Байрона

25. пров. Олександра Бестужева — пров. Кузьми Скрябіна

Святошинський район

26. вул. Вітрука Генерала — вул. Авіаконструкторська

27. вул. Гаршина — вул. Стефаника Василя

28. пл. Героїв Бреста — пл. Чорнобаївська

29. вул. Жолудєва — вул. Олександра Махова

30. вул. Кулібіна — вул. Рене Декарта

31. бульв. Ромена Роллана — бульв. Жуля Верна

32. вул. Петра Чаадаєва — вул. Дмитра Чижевського

33. вул. Феодори Пушиної — вул. Ореста Васкула

34. вул. Якутська — вул. Родини Бунге

Солом'янський район

35. вул. Багратіона — вул. Максима Левіна

36. вул. Мартиросяна — вул. Сергія Берегового

37. пров. Московський — пров. Павла Лі

Шевченківський район

38. вул. Бориса Житкова — вул. Братів Малакових

39. вул. Краснодарська — вул. Ґолди Меїр

40. вул. Некрасівська — вул. Івана Драча

41. вул. Пушкінська — вул. Євгена Чикаленка

42. вул. Муромська — вул. Володимира Жаботинського

43. вул. Чаплигіна — вул. Академіка Івахненка

44. пров. Чаплигіна — пров. Академіка Івахненка

Крім того, Київрада уточнила низку назв вулиць, які містили неточності:

1. вул. Блакитного — вул. Еллана-Блакитного

2. вул. Вавілових — вул. Вавилових

3. вул. Гродненська — вул. Гроденська

4. пров. Гродненський — пров. Гроденський

5. вул. Добрузька — вул. Добруська

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.