IN MEMORIAM: помер дисидент Володимир Сеньків

7 вересня у Чорткові помер відомий дисидент радянської доби Володимир Сеньків

Про це повідомляє Чортківська міська рада.

7 вересня, на 69-у році життя перестало битись серце активного члена Росохацької групи, співзасновника осередку Української Гельсінської спілки, товариства Меморіал та Народного Руху України на Чортківщині  Володимира Сеньківа.

Володимир Сеньків – член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка в ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР.
У червні того ж року був заарештований та засуджений 24 вересня 1973 року Тернопільським обласним судом в закритому засіданні на 4 роки таборів суворого режиму і 3 роки заслання.
Покарання відбував в таборі особливого режиму ВС-389/36 в селі Кучино Пермської області, де був на той час наймолодшим в'язнем. Згодом перебував на засланні у селі Парабель Томської області. Звільнений 1980 року, реабілітований.
У 2006 році отримав державну нагороду – орден "За мужність" І ступеня. 
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.