У Чехії виявили пам'ятку кам'яної доби

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери

Про це повідомляє Дзеркало тижня.

 
фото: Інститут археології чеської академії наук

Археологи виявили недалеко від Праги залишки споруди кам'яної доби віком 7000 років. Виявлений комплекс формою нагадує медальйон. Ймовірно, що 7000 років тому тут могли збиратися місцеві жителі, хоч точне призначення комплексу невідоме. Діаметр комплексу становить близько 55 метрів.

Ймовірно, пам'ятка належить до культури гончарної кераміки, що процвітала між 4900 та 4400 роками до нашої ери.

Дослідникам вдалося знайти фрагменти кераміки, кістки тварин та кам'яні знаряддя праці. Надалі вчені мають намір провести радіовуглецеве датування, яке допоможе точно датувати споруду і, можливо, зв'язати її з неолітичним поселенням, знайденим неподалік.

Представники культури гончарної кераміки відомі будівництвом й інших схожих пам'яток у інших регіонах Чехії. Їхні осілі фермерські села, розташовані на перетині сучасної Польщі, східної Німеччини та північної Чехії, складалися з кількох довгих будинків, великих прямокутних споруд, що вміщали від 20 до 30 осіб у кожному.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.