Розробляється стратегія відвідування місць пам’яті війни

Державне агентство з розвитку туризму України зібрало ініціативну групу, яка працюватиме над стратегією відвідування місць пам’яті російсько-української війни

Після 24 лютого 2022 року Державне агентство розвитку туризму почало розробляти реєстр місць пам'яті російсько-української війни, який ляже в основу концепції їх відвідування. Одночасно архітектор Слава Балбек, засновник balbek bureau, публічно запропонував суспільству свій проєкт меморіалізації зруйнованого мосту в Ірпені. 

 
Зруйнований міст в Ірпені, 2022
Фото — Микола Доценко, надані balbek bureau

Відтак Державне агентство розвитку туризму сформувало ініціативну групу і запросило до роботи спеціалістів із різних сфер, зокрема платформу культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво. До ініціативної групи також увійшли представники Міністерства інфраструктури України, Міністерства культури і інформаційної політики України, Київської обласної військової адміністрації, Українського інституту національної пам'яті, громадської організації "Музей сучасного мистецтва" та архітектурної майстерні balbek bureau.

"Наше завдання — створити професійний майданчик для обговорення, який може стати полем спільного пошуку, — каже очільниця Державного агентства розвитку туризму Мар'яна Олеськів. — Тема дуже складна і болюча, тому поспішати зі створенням меморіалів не варто.

Перш за все, враховуючи суспільну думку та світовий досвід, необхідно сформувати культуру відвідування місць пам'яті війни. Якщо цього не робити зараз, є ризик пізніше отримати в цих місяцях болі та героїзму українського народу так званий овертуризм (overtourism) — туризм, який вийшов із-під контролю. Що призведе до стихійної інструменталізації трагедії та перетворення її на атракціон".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.