Україна ініціює внесення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Україна клопотатиме про включення історичного центру Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за прискореною процедурою

Про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко за підсумками зустрічі з генеральним директором ЮНЕСКО Одрі Азуле і її заступником з питань культури Ернесто Оттоне.

"Внесення історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО має бути прискорено. Це дасть змогу краще захистити світову культурну спадщину. Об'єкт визнаний і охороняється українською державою. Він розташований лише за кілька десятків кілометрів від лінії фронту й вже зазнав артилерійського обстрілу, а 24 липня росіяни зруйнували частину великого скляного даху та вікон Одеського художнього музею 1899 року", - зазначив Ткаченко.

На прохання України ЮНЕСКО вже мобілізувала міжнародних експертів для надання технічної підтримки, щоб ця номінація могла бути терміново розглянута державами-членами, що входять до Комітету всесвітньої спадщини, та включена до Списку всесвітньої спадщини та до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

Комітету всесвітньої спадщини також буде запропоновано включити об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Києві та Львові до списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.