ЦДІАК підготував онлайн-виставку про Павла Полуботка

До 300-річчя обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України-Гетьманщини ЦДІАК представив добірку документів

До 300-річчя обрання Павла Полуботка наказним гетьманом України-Гетьманщини ЦДІАК представив добірку документів.

Серед оцифрованих та оприлюднених документів - Універсал Генеральної військової канцелярії війтові, магістрату та міщанам м. Києва про смерть гетьмана Івана Скоропадського і передання влади наказного гетьмана чернігівському полковнику Павлу Полуботку, Указ російського імператора Петра І чернігівському полковнику Павлу Полуботку та генеральній старшині "про заходи оборони від нападу кримсько ногайських орд", Промеморія Генеральної військової канцелярії Малоросійській колегії про порушення прав козацького стану, Універсал про надання військовому канцеляристу Миколі Ханенку сіл Перегон та Дешковичі Погарської сотні Стародубського полку та інші.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.