У Софійському соборі з 17 серпня можна подивитися оригінал Конституції Пилипа Орлика

У Софійському соборі з 17 серпня кияни і гості столиці матимуть нагоду побачити унікальний документ – оригінал Конституції Пилипа Орлика.

Як повідомили Укрінформу у пресслужбі Національного заповідника "Софія Київська", Конституцію Пилипа Орлика покажуть у виставковому проєкті, що має назву "Раритети Української козацької держави – Гетьманщини ΧVII–XVIII ст.: до 30-річчя Незалежності України".

 

16 серпня о 18:00 відбудеться його урочисте відкриття, з 17 серпня до 14 листопада він буде відкритий для широкого огляду (з 9:00 до 17:00).

"Експонатами виставки стали раритети, які зберігаються в архівних та музейних закладах Королівства Швеції та України. Зі Швеції представлені гетьманська булава з Кабінету раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопін та латиномовний примірник "Пактів та Конституцій Війська Запорозького…" 1710 року з Державного архіву Швеції у Стокгольмі.

З українських архівних та музейних зібрань представлено п'ять універсалів 1687–1702 років, виданих у Батурині гетьманом Іваном Мазепою, з Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського в м. Києві, а також Клейнод гетьмана Івана Мазепи – Знак гідності Голови Української держави з ДП "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" у м. Києві", - йдеться у повідомленні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.