АНОНС: презентація книжки «Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...»

29 червня об 11 годині відбудеться презентація книжки "Ірина Бекешкіна. Поки ми живі...", присвячену пам'яті видатної соціологині та громадської діячки Ірина Бекешкіної.

 

Під час заходу ви матимете змогу отримати книжку-збірку, яку "Демініціативи" видали за підтримки Фонду "Відродження" і куди ввійшли частка великого наукового доробку Ірини Бекешкіної, публіцистики та виступів у ЗМІ, спогади колег і друзів, світлини й афоризми знаної соціологині. Поговоримо й про день сьогоднішній - соціологію в умовах війни та завдання громадського сектору й журналістів на поточний момент.

У заході візьмуть участь:

Євген БИСТРИЦЬКИЙ – громадський діяч

Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА

Євген ГОЛОВАХА – директор Інституту соціології НАН України

Олег КОЗЛОВСЬКИЙ – Інститут соціології НАН України

Андрій КУЛИКОВ – співзасновник Громадського радіо

Наталія ЛИГАЧОВА – засновниця та голова ГО "Детектор медіа"

Михайло МІЩЕНКО – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова

Володимир ПАНІОТТО – Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор соціології НаУКМА

Олександр РЕЗНІК – завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України, керівник Центру політичної соціології, д.соц.н.

Віктор РИБАЧЕНКО – віце-президент Асоціації політичних психологів

Олександр СУШКО – виконавчий директор МФ "Відродження"

Олександр ХАРЧЕНКО – Генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ"

Запрошено також представників дипломатичних місій та донорських організацій.

Модератор: Юрій ГОРБАНЬ – комунікативний менеджер Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.






Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.