У Парижі вшанували пам'ять Петлюри, а в Роттердамі - Коновальця

Українські громади та дипломати вшанували пам'ять видатних українців - Симона Петлюри (у Франції) та Євгена Коновальця (у Нідерландах)

29 травня українська громада Франції вшанувала пам'ять Симона Петлюри, який загинув 25 травня 1926 року у Парижі. Церемонію покладання квітів за участю дипломатів та Посла України Вадима Омельченко проведено біля могили головного атамана військ Української Народної Республіки на кладовищі Монпарнас у Парижі.
 
"Симон Петлюра мав багато різних талантів – був письменником, журналістом, публіцистом, тобто мирною людиною. Але всім відома його думка, що Україна без війська не може існувати, тому в той час, коли в цьому виникла потреба, він очолив це військо.
Такий самий вибір – відкласти свої мирні заняття і піти до війська боронити нашу державу - зараз зробило багато українців. Майже весь колектив посольства тут, тому що Українська держава і Президент шанують пам'ять нашого видатного земляка", - сказав на церемонії посол України у Франції Вадим Омельченко.
У Роттердамі Посол України в Нідерландах Максим Кононенко разом зі співробітниками посольства та українцями, які проживають в Нідерландах, розгорнули українські прапори та поклали синьо-жовті квіти на могилу Євгена Коновальця.
 

"Разом з українською громадою вшанували пам'ять Євгена Коновальця, видатного українця борця за свободу та незалежність, якого 84 роки тому в Роттердамі вбив НКВД. Слава героям України!", – йдеться на фейсбук-сторінці посольства України в Нідерландах.

Євген Коновалець – полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, перший голова ОУН. Убитий 23 травня 1938 у нідерландському Роттердамі агентом радянських спецслужб. Могила Коновальця знаходиться у Роттердамі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.