Спецпроект

АНОНС: лекція Дарії Маттінґлі "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати"

За своїми кінцевими цілями та риторикою нинішня війна нагадує Голодомор 1932-33 років. Нещодавні масові вбивства в Бучі, свідоме нищення росіянами культурної спадщини України – це повторення історії

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

25 травня, о 20.00 (за київським часом) відбудеться лекція Дарії Маттінґлі (Кембриджський університет, Велика Британія) "Голодомор і російсько-українська війна: що нам слід знати" ('Holodomor and the Russo-Ukrainian War: What We Need to Know').

Детальніше про подію можна довідатися за покликанням.

Дарія Маттінґлі є реципієнткою Leverhulme Early Career Fellowship у Кембриджському університеті (Велика Британія), де вона захистила PhD та зараз викладає радянську та російську історію.
До викладання в Кембриджі, докторка Маттінґлі викладала філософію та історію в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка та Бристольському університеті (Велика Британія).
Її майбутня книга аналізує впізнавані та меморіальні сліди рядових винуватців Голодомору 1932-1933 років в Україні.
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.