ЗСУ оприлюднили колекцію Великодніх листівок

До православного свята Воскресіння оприлюднено колекцію історичних Великодніх листівок Збройних Сил України за минуле сторіччя: УНР, УГА, УПА, ЗСУ

Колекцію репрезентувала пресслужба Генерального штабу ЗСУ у Фейсбуці.

 

"Здебільшого листівки, поштівки були написані невідомими художниками і поширювалися нелегально з метою перемоги над споконвічним підступним російським ворогом, терористом, окупантом. Але деякі листівки мають своїх авторів. Наприклад, "Великодня поштівка" (серія 10 штук), випущена в таборах Ді-Пі (Displaced Persons), авторства відомого українського митця Едварда Козака, який більшу частину свого життя жив і творив далеко від рідного краю.

Чи, наприклад, "Козак і дівчина" (Великодні мотиви). Ця листівка роботи сотника Армії УНР Миколи Битинського. Зображена дівчина у національному строї та поручик 1-го Кінного полку Чорних Запорожців", - ідеться в повідомленні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"