АНОНС: презентація спогадів Ірини Савицької-Козак

Як зв’язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни. Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі

У середу, 23 лютого 2022, о 19.00 почнеться чергове засідання книжкового семінару, зорганізованого за участі Програми дослідження модерної української історії і суспільства ім. Петра Яцика.

Тим разом будуть обговорюватися спогади Ірини Савицької-Козак (1925-2014), активної діячки ОУН та голови Крайового Українського Червоного Хреста УПА.

 

Як зв'язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни.

Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі.

В обговоренні книжки братимуть участь проф. Олександр Мотиль (Університет Ратґерс), проф. Мирослав Шкандрій (Університет Манітоби) та Вахтанг Кіпіані (Історична правда). Дискусію провадитиме проф. Ярослав Грицак (Український Католицький Університет).

Обговорення книжки буде вестися англійською та українською мовами та супроводжуватиметься синхронним перекладом.

Зареєструватися для участі у семінарі можна за адресою https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_FvakqsXkT4CZpvWUL7w0Mg

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.